Фестиваль “Sikorsky Challenge 2021”: ювілейний, особливий

Фестиваль інноваційних про­єктів “Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ”, який пройшов з 12 по 14 серпня у КПІ ім. Ігоря Сікорського, став ювілейним – десятим за ліком. Символічно, що в часі цей юві­лей збігся з тридцятирічним ювілеєм незалежності нашої держави, тож це накладало на організаторів та й на учасників особливу відповідаль­ність. Тим більше, що один із фестивальних заходів – Між­народний оборонний інвести­ційний форум – був передбачений урядовим планом заходів з підготовки та відзначення 30-ої річниці незалежності України. І фестиваль дійсно став особливим – як за значно бі­льшою, ніж зазвичай, кіль­кістю поданих на конкурс проєктів, так і за дуже високим рівнем якості тих із них, які вийшли до фіналу.

“Важливо, що такий фестиваль народився в стінах Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, – зауважив на церемонії відкриття фестивалю  міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. – На моє глибоке переконання, саме університет є осередком об’єднання науковців, представників бізнесу, високопосадовців, інноваторів, стартаперів, студентів. Адже молоді люди – студенти, науковці, – які прагнуть змін, саме тут набувають певного досвіду, здобувають знання та реалізують перші проєкти. Кожного разу, коли я перебуваю в КПІ, я відчуваю, що ми дійсно високотехнологічна держава, ми дійсно держава з талановитою молоддю, яка спроможна змінити світ”.

Підтвердженням цих слів є, повторімося, кількість інноваційних проєктів, поданих цього року на конкурс стартапів “Sikorsky Challenge”, – майже 320! Їх могло бути навіть більше, але частина авторів не вклалися у визначені в умовах конкурсу терміни подання робіт.

Члени Міжнародного журі, до складу якого окрім представників України входили ще й експерти зі США, Ізраїлю, Китаю та Азербайджану, оцінювали проєкти як в очному, так і в онлайн-режимі. Так само представляли свої проєкти і автори: хтось безпосередньо на фестивальному майданчику в Центрі інноваційного підпри­ємництва КПІ, а хтось – у режимі онлайн, не виїжджаючи зі своїх міст.  У такому ж режимі обирали найцікавіші для себе проєкти й представники інноваційного бізнесу, компаній-інвесторів та інвестиційних фондів.

Від КПІ для участі у фестивалі було подано 31 проєкт. Фіналістами стали 20 (шість із них відзначило журі, а ще три були відібрані на акселерацію).

Звісно, до фіналу дійшли не всі представлені розробки, але це не означає, що ті з них, які Експертна рада конкурсу цьогоріч не відібрала, не варті подальшого доопрацювання.

Отож 120 проєктів і науково-технічних розробок, які вийшли у фінал, були розподілені за шістьма напрямами-секціями:

• “Оборона і безпека”;
• “Промисловий хайтек і космос”;
• “Зелена енергетика, воднева економіка, екологія”;
• “Біомедична інженерія і здоров’я людини”;                                     
• “Аграрна інженерія”;
• “Інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека”.

Проєкти в секції “Оборона і без­пека”  оцінювалися за критеріями:

• Практична готовність до серій­ного виробництва;
• Перспективність, інвестиційна привабливість;
• Технологічна готовність до­слід­ного зразка;
• Експортний потенціал продукції.

У решті секцій критерії були такими:

• Краща ідея проєкту;
• Краще технологічне рішення;
• Краще рішення проблем потен­ційних клієнтів;
• Краща бізнес-модель.

Результат підрахунку по кожному проєкту враховував бали попереднього онлайн-оцінювання проєктів на сайті оцінювання https://startups-2021.sikorskychallenge.com та бали від членів Міжнародного журі, які оцінювали проєкт безпосередньо в день проведення секції. Докладніше з усіма проєктами-фіналістами можна озна­йомитися на сайті https://drive.google.com/file/d/1FAcYluQSIqMoxQA93KnHS4RtEbLNSsZi/view.

Панель “Оборона і безпека” у переліку секцій було поставлено першою невипадково: тема оборони та розробок відповідного призначення посідає на фестивалі дуже помітне місце. Понад те, інноваційні розробки з цієї тематики та зразки виробів державних і приватних підприємств вітчизняного оборонного комплексу в день відкриття фестивалю були представлені на майданчику біля Державного політехнічного музею КПІ просто неба й привертали загальну увагу. Тут можна було побачити зразки бронетехніки й робототехніки, бойові модулі й БпЛА, розробки артилерійського й ракетного озброєння, високоточних боєприпасів, інші перспективні новації українського оборонно-промислового комплексу. Частина проєктів-фіналістів цієї секції була також представлена на стендах в залі Центру інноваційного підприємництва. А в залі засідань Вченої ради університету після офіційного відкриття фестивалю відбувся Міжнародний оборонний інвестиційний форум, передбачений планом заходів з підготовки та відзначення 30-ої річниці незалежності України, який затвердив уряд України.

На форумі було обговорено низку важливих для галузі проблем і шляхи їх вирішення, передбачені розробленою нещодавно Стратегією розвитку оборонно-промислового комплексу України до 2030 року.  Серед пріоритетів, визначених цією Стратегією, – технічне переоснащення науково-виробничої бази галузі, впровадження новітніх технологій тощо.

Головував на цьому зібранні віцепрем’єр-міністр, міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський. З його виступу і розпочалася стратегічна сесія форуму “Оборонна промисловість України 2030. Що очікує вітчизняну оборонну галузь?” Серед іншого Олег Уруський розповів, що незабаром вітчизняний оборонно-промисловий комплекс вийде на шлях створення ринкового бізнес-середовища, яке забезпечить ефективну роботу національних виробників озброєння та залучення іноземних інвестицій в Україну, а також державно-приватне партнерство всередині держави. Він також перелічив основні напрями, які для ОПК мають стати пріоритетними: автоматизовані системи управління, ракетно-космічна техніка, високоточні засоби ураження, засоби радіоелектронної боротьби та низка інших. Тобто все те, на що було зорієнтовано роботу секції конкурсу “Оборона і безпека”.

“Такою платформою, як “Sikorsky Challenge” держава може пишатися, –  наголосив він у коментарі для ЗМІ. – Україна може пишатися тим, що наша молодь – її майбутнє – проявляє себе в нових технічних розробках”.

Ювілейний фестиваль інноваційних проєктів у КПІ взагалі привернув увагу урядовців найвищого рангу. Тож вони брали участь  у роботі практично всіх секцій конкурсу стартапів.

Після завершення форуму розпочався і власне конкурс проєктів-фіналістів: у рамках секції “Оборона і безпека”  відбулися пітч-презентації та стендові представлення  розробок, а також спілкування з авторами членів Міжнародного журі, інвесторів і представників оборонних підприємств. Головою засідання цієї секції виступив генеральний директор ДК “Укроборонпром” Юрій Гусєв, а модератором – проректор КПІ з наукової роботи Віталій Пасічник.

Не забули організатори фестивалю і про наймолодших інноваторів та вина­хідників: у коридорах корпусу №1 університету було представлено виставку проєктів школярів-дослідників Малої академії наук України та учасників конкурсу “Еко-Техно Україна”.

А надвечір 12 серпня, тобто в день відкриття фестивалю, в Науково-тех­нічній бібліотеці КПІ стартував 48-годинний марафон ідей від учасників, які представляють бізнес, технології, ІТ тощо – Хакатон Sikorsky Hack. Цей хакатон також став частиною фестивалю, а його учасники шукали рішення, що допомагатимуть адаптуватися до посткарантинної реальності та трансформувати й реабілітувати економіку за напрямами “Промисловий хайтек”, “Зелена енергетика, воднева економіка, екологія”, “Здоров’я людини”, “ІТ в аграрному секторі”, “Інформаційні технології в бізнесі”. Участь у цьому турнірі взяли 11 команд, до складу яких входили 42 особи – вони працювали за 8 темами-завданнями. Теми ці пропонували представники бізнесу, тобто вони були тими, яких бізнес потребує.

Як розповіла членкиня команди організаторів хакатону, керівник про­єктів компанії “PM Partners” Катерина  Мілютенко, вони після 48-годинної роботи мали представити на суд журі продукти, які надалі можна випробовувати і виходити до користувачів. Рішення оцінювалися за критеріями: презентація, візуалізація, робота продукту та можливість подальшого його розвитку й доведення до стану, придатного для виведення на ринки. Серед інших цілей хакатону були, за її словами, створення для його учасників майданчика для спілкування і налагодження зв’язків, вирішення реальних проблем бізнесу та пошуку компаніями-спонсорами й організаторами потенційних кандидатів для подальшої роботи в їхніх командах.

Другий день фестивалю розпочався з панельної дискусії “Можливості України щодо інноваційного прориву в галузях промислового хайтеку і космосу”, на якій головував перший заступник міністра освіти і науки України, співголова Міжнародного журі конкурсу стартапів  Микола Кизим, а думками обмінювалися представники хайтек-компаній, інвестори, представники інвестиційних і венчурних фондів, а також міських і регіональних інноваційних кластерів “Sikorsky Challenge Ukraine”.

Проте головними подіями були, звісно, конкурси стартап-проєктів у секціях: “Промисловий хайтек і космос” (вів її голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай), “Зелена енергетика, воднева економіка, екологія” (головуючий – директор з інновацій ДТЕК Емануеле Вольпе) та “Біомедична інженерія і здоров’я людини” (голова – заступник генерального директора з хірургії Інституту серця МОЗ України Віталій Дем’янчук). У перервах між секціями члени журі та інвестори спілкувалися з авторами стендових презентацій, які були представлені в залі Центру іннова­ційного підприємництва університетського Інноваційного холдингу “Sikorsky Challenge”.

У день закриття фестивалю відбулися конкурси в останніх двох секціях: “Аграрна інженерія” (головуючий – заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Дзьоба)  та “Інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека” (головуючий – заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков).

Отож три дні ювілейного X Фестивалю інноваційних проєктів “Sikorsky Challenge” були по вінця насиченими зустрічами, форумами, панельними дискусіями і, певна річ, конкурсами розробок по всіх тематичних секціях. Усі допущені до фіналу проєкти і науково-технічні розробки були представлені у форматах пітч-презентацій та стендових презентацій, причому автори розповідали про свої розробки не лише безпосередньо в залі Центру інноваційного підприємництва КПІ, але й перебуваючи в інших містах і навіть країнах – у режимі відеоконференцій.

А ще, у перший день фестивалю відбулася зустріч представників керівництва університету з делегацією Міністерства інноваційного розвитку Узбекистану, а в останній – підписано протокол про наміри співпрацювати за широким спектром напрямів: підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів, розвиток інноватики, спільні розробки і проєкти за пріоритетними напрямами. Окрім того, 14 серпня наприкінці роботи секції “Аграрна інженерія” було укладено меморандум про співпрацю між КПІ ім. Ігоря Сікорського та Міністерством аграрної політики та продовольства України. Від імені університету документ підписав ректор Михайло Згуровський, від імені міністерства – заступник міністра Тарас Дзьоба.

На урочистій церемонії закриття фестивалю були оголошені назви тридцяти проєктів-переможців (по п’ять у кожній секції), які визначило Міжнародне журі. Їхнім авторам вручено дипломи й призи. Абсолютні переможці за кожним із напрямів отримали ще й традиційний приз-талісман фестивалю – “капелюх Сікорського”!

Отже, переможцями Конкурсу інноваційних проєктів ювілейного X Фестивалю “Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ”  стали:

Секція “Оборона і безпека”

• Практична готовність до серійного виробництва – проєкт № 70 “Ecopybook tactical”;
• Перспективність, інвестиційна привабливість – проєкт № 312 “Кровоспинні губки”;
• Технологічна готовність дослідного зразка – проєкт № 264 “Фарби і екрани для захисту від електромагнітного випромінювання (ЕМВ)”;
• Експортний потенціал продукції – проєкт № 231 “Проєктування та експериментальне дослідження радіометричного комплексу X, Ka та W діапазонів для всепогодного та високоточного виявлення БпЛА”.

 Секція “Промисловий хайтек”

• Краще стартап-рішення проблем клієнта – проєкт № 323 “МІКРО – угрупування мікросупутників дистанційного зондування Землі високої просторової розрізненості”;
• Краще технологічне рішення стартапу – проєкт № 292 UNITRAC “Універсальна машина на пневмо-рейковому ходу”;
• Краща ідея – проєкт № 210  “Water drone”;
• Краща бізнес-модель – проєкт № 134 “Mad­Clock­maker. Виробництво авторських годинників з дерева”.

Секція “Зелена енергетика, воднева економіка, екологія”

• Краще технологічне рі­шення стартапу – проєкт № 48 “Одержання біовод­ню з відходів різного поход­ження”;
• Краще стартап-рі­шення проблем клієнта –  проєкт № 267 “Екологічно безпечний пакувальний матеріал”;
• Краща ідея – проєкт № 188 “Комплекс для раннього виявлення лісових пожеж на основі енергонезалежних прив’язних БпЛА”;
• Краща бізнес-модель – проєкт № 265 “ЕКО-ДІМ”.

Секція “Біомедична інженерія і здоров’я людини”

• Краща ідея – проєкт  № 281 “Еломія – віртуальний психолог на основі штучного інтелекту, з яким можна поговорити, щоб отримати емоційну підтримку”;
• Краще стартап-рішення проблем клієнта – проєкт № 221 “Пристрій неінвазійної вентиляції легень СІПАП ВЕНТУРА”;
• Краще технологічне рішення стартапу – проєкт  № 47 “Широкосмуговий акустичний вушний ехо-спектрометр”;
• Краща бізнес-модель – проєкт № 84 “Активатор зсідання крові для ефективної зупинки кровотеч”.

Секція “Аграрна інженерія”

• Краща бізнес-модель – проєкт № 273 “Mr. Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовсь­кого моря”;
• Краща ідея – проєкт № 258 “Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry”;
• Краще стартап-рішення проблем клієнта – проєкт № 97 “Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив но­вого покоління”;
• Краще технологічне рішення стартапу – проєкт № 94 “Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням “IPoliv”.

Секція “Інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека”

• Краща ідея – проєкт № 95 “New Age Data Compression. Захист приватності та стиснення цифрових зображень”;
• Краще стартап-рішення проблем клієнта – проєкт  № 248 “Cnd. Створення голографічного асистента вчителя”;
• Краще технологічне рішення стартапу – проєкт № 212 “MARKOBot – роботизована машинка на базі мікроконтролера Arduino UNO”;
• Краща бізнес-модель – проєкт № 143 “UnderPalm”.

Можливість отримати грант на розвиток проєкту в розмірі $ 25 000 від науково-технологічного парку у місті Люблін (Польща) отримали проєкти:

• проєкт № 1 – “DIASAFELIFE – платформа для пацієнтів хворих на діабет”;
• проєкт № 8 – “Екогорщики”;
• проєкт  №  279 – “ProWeldEnergy – універсальне комбіноване джерело живлення”;
• проєкт №  281 – “Еломія – віртуальний психолог на основі штучного інте­лекту…”;
• проєкт № 248 – “HoloSchool – голо­графічний асистент вчителя”.

Інноваційний холдинг “Sikorsky Challenge” обрав на акселерацію такі проєкти:

• проєкт № 79 “ProWeldEnergy – універсальне комбіноване джерело жив­лення”;
• проєкт № 24 “Економічний електро­двигун”;
• проєкт № 48 “Одержання біоводню з відходів різного походження”;
• проєкт № 18 “Розробка технології утилізації органічних відходів з отриманням екологічно чистих виробів”;
• проєкт № 82 “Технологія отримання вогнестійких текстильних матеріалів”;
• проєкт № 145 “Створення металевих легковагих конструкцій”;
• проєкт № 204 “Ультразвукова технологія отримання горючого газу”.

Після церемонії оголошення та нагородження переможців фіналісти та члени команди організаторів за традицією сфотографувалися біля пам’ятника людині, чиє ім’я увічнено в назві фестивалю, – Ігоря Сікорського (на фото).

Дмитро Стефанович

Що ж до загальних під­сумків “Sikorsky Challenge 2021”, то для читачів “Ки­ївського полі­­техніка” їх коротко сфор­мулював ректор КПІ ім. Ігоря Сі­корського акаде­мік НАН України Михайло Згуров­ський:

«Десятий ювілейний фе­стиваль іннова­ційних про­єктів “Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ” об’­єд­нав у КПІ де­в’ятнадцять регіонів нашої держави, п’ять країн світу і, звісно, кращих винахідників не лише України, але й низки інших країн. Він став етапом на шляху реалізації нашої мрії створити острівець інно­ваційного прориву, який забезпечуватиме перетворення України з низькотехнологічної сировинної країни на країну високотехнологічну, економічно заможну, безпечну та захищену в усіх сенсах!»