ПРОЕКТ

Рекомендації
Форуму ректорів вищих технічних навчальних закладів
України та Республіки Польща

6-7 квітня 2017 року в Києві в рамках Українсько-Польських днів освіти, науки і інновацій відбувся Форум ректорів вищих технічних навчальних закладів України та Республіки Польща, організаторами якого є Конференція ректорів технічних університетів Польщі та Асоціація ректорів вищих технічних навчальних закладів України.

Польсько-українські освітні зустрічі в Києві – наймасштабніші з подібних подій. Вони організовані за підтримки Міністерства науки і вищої освіти Польщі, Міністерства освіти і науки України за активної участі Фонду розвитку системи освіти, Національного координаційного центру «Горизонт-2020», Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (KПI ім. Ігоря Сікорського) та Освітнього Фонду «Перспективи».

У заході прийняли участь:Перший заступник Голови Верховної Ради УкраїниІрина Володимирівна ГЕРАЩЕНКО, заступник Голови Верховної Ради УкраїниОксана Іванівна СИРОЇД, Міністр освіти і науки України Лілія ГРИНЕВИЧ, народний депутат України, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освітиОлександр Володимирович СПІВАКОВСЬКИЙ, народний депутат України, голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою ПольщаОксана Василівна ЮРИНЕЦЬ, Його Високоповажність Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні
Ян ПЄКЛО, голова Національної ради науки і освіти Республіки ПольщаЄжіВОЗНИЦЬКИЙ, президент Конференції ректорів академічних шкіл Республіки Польща, ректор Варшавської політехнікиЯнШМІДТ, голова Конференції ректорів технічних університетів Республіки Польща, ректор Гірничо-металургійної академії імені Станіслава Сташиця в місті КраковіТадеушСЛОМКА, директор Національного контактного пункту програми Horizon 2020 в ПольщіЗиґмунд КРАСІНСЬКИЙ.

У програмі дводенного форуму за участю ректорів польських і українських технічних університетів – пленарні засідання та сім паралельних круглих столів, присвячених різним галузям наукового співробітництва – міжнародній та зовнішньоекономічній діяльності технічних вишів як фактору їхньої інтернаціоналізації, європейській акредитації інженерної освіти та сертифікації інженерів, впровадженню програм подвійних дипломів, спільної участі в проектах ЄС в рамках програми «Горизонт 2020» і розвитку контактів у рамках програми «Erasmus+» тощо. І, звичайно, обговорюватимуться питання розширення мережі стартап-шкіл та формування спільних інноваційних середовищ.

До участі у Форумі зареєструвалося 103 учасники від технічних університетів Польщі на рівні ректорів, проректорів, деканів, керівників міжнародних структур. А всього польська делегація налічує близько 150 учасників.

З української сторони зареєструвалося 92 учасники із керівного складу технічних університетів і більше 200 до участі в Круглих столах.

ФОРУМ РЕКОМЕНДУЄ:

За напрямком міжнародної та зовнішньоекономічної діяльності як фактору інтернаціоналізації сучасного європейського технічного університету лідерського типу:

Участь у засіданні круглого столу взяли ректори та проректори вищих технічних навчальних закладів України та Польщі, представники адміністрації університетів, вчені та провідні фахівці у галузі міжнародної та зовнішньоекономічної діяльності.

Круглий стіл мав за мету обговорення ключових питань реалізації міжнародної та зовнішньоекономічної діяльності сучасних європейських технічних університетів лідерського типу задля сприяння їх інтернаціоналізації за всіма можливими напрямами, переформатування з національного вишу на інтернаціональний університет лідерського типу.

Міжнародна діяльність для вищого навчального закладу сьогодні – це важливий напрямок розвитку, що забезпечує авторитетний статус та високі позиції у світових рейтингах, конкурентоздатність на ринку освітніх послуг, розширює ресурсну базу науково-технічних досліджень, надає фінансову стійкість та автономію.

Систематична інтеграція міжнародного аспекту в освітньо-наукову діяльність університету, при якому цілі і механізми організації надання послуг набувають міжнародного значення, є процесом його інтернаціоналізації. Результатом має стати перетворення національного ВНЗ в інтернаціональний.

Глибока інтернаціоналізація для університетів означає посилення міжнародної компоненти в усіх складових діяльності, вихід на організацію досліджень і технологій навчання для підготовки фахівців, конкурентоспроможних на світових ринках праці, реформування за моделлю сучасного технічного університету лідерського типу, набуття репутації високорейтингового університету за міжнародновизнаними критеріями, і забезпечення – в результаті – зростання економічних показників.

У такому контексті зовнішньоекономічна діяльність як складова міжнародної діяльності, що має на меті в тому числі отримання конкретних переваг у вигляді соціального та економічного ефекту від реалізації освітніх та науково-технічних послуг університету за кордон зарубіжним партнерам, набуває особливого значення. При цьому найбільш перспективним є експорт освітньо-наукової продукції та послуг іноземному споживачу, що може реалізовуватися різними шляхами.

За результатами круглого столу сформовано наступні рекомендації, що будуть використані учасниками круглого столу при складанні програм інтернаціоналізації, стратегій та планів розвитку міжнародної діяльності, а також враховані при поточному здійсненні міжнародної та зовнішньоекономічної діяльності університетів:

1.         Посилити співпрацю та обмін досвідом між українськими та польськими університетами за різними напрямами адміністративної, освітньої та науково-дослідної роботи, а саме:

-      спільна участь в інфраструктурних грантових проектах з метою структурно-організаційної перебудови системи менеджменту міжнародної сфери в університетах, в тому числі зовнішньоекономічної діяльності;

-      двосторонні програми обміну досвідом та підвищення рівня професійної компетенції керівників і фахівців відділів та департаментів, що курують міжнародне співробітництво;   

-      спільне формування моделей внутрішнього університетського менеджменту задля ефективної міжнародної діяльності університетів, їх впровадження у практику;

-      реалізація програм академічної мобільності студентів, аспірантів, адміністративних співробітників та вчених;

-      реалізація спільних освітніх та науково-дослідних проектів, проведення двосторонніх консультацій.

2.         Забезпечити курс на поглиблення інтернаціоналізації вищої технічної освіти України та Польщі, посилення міжнародної компоненти шляхом:

-      активізації конструктивної взаємодії університетського сектору з міжнародними компаніями-представниками індустрії та бізнесу, їх залучення до участі у спільних освітніх проектах;

-      посилення міжнародного міжуніверситетського співробітництва, партнерства з організаціями та установами.

3.         Підвищити привабливість та конкурентоздатність освітніх та науково-технічних продуктів і послуг університетів на міжнародних освітніх ринках шляхом:

-      формування системи внутрішнього маркетингового супроводу міжнародної діяльності в університетах з систематичним моніторингом попиту та пропозиції освітніх послуг та потреб світових, регіональних та національних ринків праці;

-      розширення портфелю освітніх та науково-технічних послуг університетів для іноземного споживача, у тому числі впровадження інноваційних освітніх продуктів спільно з іноземними університетами-партнерами;

-      додержання міжнародних стандартів якості у вищій технічній освіті та відповідності підготовки фахівців глобальним вимогам ринку праці.

4.         Посилити зовнішньоекономічну складову діяльності технічних університетів:

-      формування моделей здійснення зовнішньоекономічної діяльності як сукупності експортно-імпортних операцій освітніх та науково-технічних послуг та продуктів університетів, їх адаптація до національних реалій функціонування економіки, освіти, науки та особливостей законодавчої бази;

-      ініціювання створення спільних освітніх структур за кордоном з іноземними партнерами;

-      розробка та впровадження системи внутрішнього адміністративного та нормативно-методичного супроводу зовнішньоекономічної діяльності університетів.

За напрямкомєвропейської акредитації інженерної освіти, європейської сертифікації інженерів, рейтингування навчальних програм:

На обговорення зібралися більше 80-ти представників освітянської спільноти, громадських об’єднань, науковці, студенти з України, а також представники технічних університетів Польщі.

Питання, які розглядалися на засіданні Круглого Столу - це продовження багаторічної дискусії, яка відбувалася на подібних зібраннях, зокрема у 2014 р. (Форум ректорів технічних університетів України та Польщі, Львів); 2015 р. (Міжнародний семінар за участю керівників європейських інженерних федерацій, Київ); 2016 р. (Засідання Асоціації ректорів технічних університетів України, Дніпро).

Цей Круглий Стіл присвячений підведенню перших підсумків роботи українських фахівців щодо імплементації європейських ініціатив в Україні.

Учасники Круглого Столу:

1.         Пропонують Асоціації ректорів вищих технічних закладів України взяти участь у пілотному проекті щодо використання досвіду Польської освітянської фундації «Perspektywy» в Україні.

2.         Вітають рішення Генеральної Асамблеї Європейської мережі з акредитації інженерної освіти (ENAEE) про обрання Центру незалежної акредитації інженерних програм (ЦНАІП) Асоційованим членом.

3.         Рекомендують ЦНАІП прискорити роботу щодо здобуття повноправного членства в ENAEE та одержання права на проведення європейської акредитації і права видавати європейські сертифікати EUR-ACE українським ВНЗ. 

4.         Пропонують ЦНАІП продовжити роботу щодо впровадження в Україні системи незалежної європейської акредитації інженерних програм, а саме:

•           розширити роботу по співпраці з європейськими, перш за все, з польськими колегами;

•           ініціювати спільні з польськими університетами проекти по залученню європейської технічної допомоги в рамках проектів України та Європейського Союзу;

•           долучати українських експертів з питань акредитації до участі у проведенні експертизи в третіх країнах у якості спостерігачів;

•           використовувати досвід провідних технічних університетів України та представників промисловості при формуванні команди національних експертів з питань акредитації;

•           забезпечити незалежність експертів, запроваджуючи механізм запобігання виникнення конфлікту інтересів;

•           активізувати роботу по залученню можливостей роботодавців в становленні незалежної європейської акредитації інженерної освіти в Україні.

5.         Вважають за доцільне продовжити роботу щодо впровадження Європейських паспортів інженерів для українських фахівців та проведення реєстрації інженерних програм в європейському реєстрі FEANI INDEX.

6.         Пропонують організаторам Форуму розповсюдити науково-методичні матеріали з питань незалежної європейської акредитації інженерних програм та сертифікації інженерів серед членів Асоціації ректорів технічних університетів України для подальшого практичного використання.

7.         Рекомендують використати досвід впровадження проекту «Вдосконалення системи оцінювання та забезпечення якості інженерної освіти в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"» (SEQAEE) за Програмою Британської ради в Україні «Розвиток лідерського потенціалу університетів України».

8.         Висловлюють подяку польським колегам за постійну методичну та організаційну підтримку процесу імплементації європейських ініціатив в Україні.

За напрямкомможливостей програми ЄС ERASMUS+ для університетів України та Республіки Польщі – добрий старт для розбудови довготривалого співробітництва:

На обговорення зібралися ____ представників освітянської спільноти, громадських об’єднань, науковці, студенти з України, а також представники технічних університетів Польщі.

Питання, які розглядалися на засіданні Круглого Столу - це продовження багаторічної дискусії, яка відбувалася на подібних зібраннях, зокрема в 2014 р. (Форум ректорів технічних університетів України та Польщі, Львів); 2015 р. (Міжнародний Круглий Стіл за участю керівників європейських інженерних федерацій, Київ); 2016 р. (Засідання Асоціації ректорів технічних університетів України, Дніпро).

Цей Круглий Стіл присвячений підведенню підсумків роботи українських фахівців щодо імплементації європейських ініціатив в Україні.

Учасники Круглого Столу :

         Висловлюють подяку польським колегам  за постійну методичну та організаційну підтримку процесу імплементації європейських ініціатив в Україні;

         Вважають за необхідне поширити досвід співпраці між Польською освітянською фундацією "Perspektywy" та Українсько-Польським центром КПІ ім. Ігоря Сікорського, зокрема в підготовці проектних пропозицій за програмою Еразмус+ ;

         Пропонують керівництву університетів сприяти активізації діяльності проектних команд університетів для участі навчальних закладів в заходах в рамках програми Еразмус+ та при підготовці проектних пропозицій . Для цього: а) розширити роботу по співпраці з європейськими, перш за все, польськими колегами; б) ініціювати спільні з польськими технічними університетами активності, зокрема, спільні міжнародні конференції, семінари, тренінги як добрий початок  формування основи для довготривалого співробітництва;

         Підкреслюють важливість дослідження узгодженості можливостей програми Еразмус+ із потребами кожного університету, відповідно до стратегії розвитку закладу, викликів факультетів, кафедр, наукових шкіл університетів; їх відповідності запитам та очікуванням викладачів, науковців та студентів; аналізу суспільних запитів щодо модернізації вищої освіти у регіоні, місті;

         Акцентують увагу на необхідності здійснення моніторингу існуючих зв'язків в кожному навчальному закладі, договорів про співпрацю, як в Україні та Польщі, так і в інших країнах – для активізації подальшої співпраці проектних команд при підготовці проектних пропозицій за програмою Еразмус+;

         Вважають за доцільне міжнародним відділам та департаментам університетів проаналізувати бази профінансованих проектів за програмою Еразмус+ –  як для ідей та синергії, так і для запобігання їх дублюванню, використовуючи досвід Національної (Республіки Польща) Агенції програми Еразмус+ та Національного Еразмус+ офісу в Україні http://erasmusplus.org.ua/erasmus/novyny-i-baza-proektiv.html;

         Рекомендують обговорити із керівництвом університетів можливість участі у програмі Еразмус+; визначити та, при необхідності,  затвердити рішенням Вчених рад університетів коло зобов'язань, які бере на себе кожен університет та його керівництво, бухгалтерія, інші структурні підрозділи, дотичні до процесу супроводження та виконання проекту, робоча група, – приймаючи грант програми Еразмус+ – для підтримки відповідності нормативному забезпеченню міжнародної діяльності  на рівні кожного окремого університету, нормативному полю національного рівня;

         Пропонують використати можливості міжнародних проектів за програмою Еразмус+, зокрема для :

-           інтернаціоналізації, активізації міжнародного співробітництва;

-           оновлення освітніх програм, розроблення та з впровадження нових курсів і програм та навчально-методичних комплексів;

-           оновлення методик викладання, у тому числі дистанційного навчання;

-           розвитку студентського врядування, розширення / вдосконалення студентських послуг; студентських старт-апів; навчання підприємництву;  

-           навчання, стажування в європейських університетах, можливість отримання дипломів кількох ВНЗ одночасно;

-           отримання кращих можливостей для працевлаштування випускників; посилення зв’язку з асоціаціями випускників; підтримки постійного контакту із фаховими об'єднаннями;

-           обміну знаннями, ідеями, реалізації спільних дослідницьких проектів; розроблення  курсів на замовлення різних фахових груп (державних службовців, вчителів) тощо;

         Пропонують організаторам Форуму розповсюдити досвід підготовки та проведення Круглого столу № 3 та розмістити науково-методичні матеріали члена сайті Українсько-Польського центру КПІ ім. Ігоря Сікорського для подальшого практичного застосування в університетах.

За напрямком подвійних дипломів – співпраці технічних навчальних закладів України і Польщі у галузі освіти:

Програми подвійних дипломів сприяють поглибленню співпраці між ВНЗ-партнерами, закладають основи довгострокового співробітництва, ведуть до пошуку шляхів підвищення якості освіти, прозорості навчальних планів та уніфікації програми підготовки студентів. Вони підвищують конкурентоспроможність випускників вишів на міжнародному ринку праці.

Розробка спільних освітніх програм і формування спільних підходів щодо змісту навчання та вимоги до компетентностей студентів у межах рівнів вищої освіти є важливою частиною міжнародної діяльності ВНЗ.

За результатами аналітичного огляду літератури, веб-сторінок закордонних вишів, доповідей та наукових статей виявлено відсутність єдиних засад до впровадження міжнародних спільних програм навчання, таких як програми подвійного диплому та двох дипломів. При розробці важливо розуміти принципову різницю між програмою «подвійного диплому» та «двох дипломів». Згідно із «JointandDoubleDegreePrograms in theGlobalContext: Reportonan International Survey» підготовлений DanielObst, MatthiasKuder, andClareBanks  під програмою «подвійного диплому» слід розуміти, що «по закінченню навчальної програми, студенти отримують єдиний сертифікат/диплом, виданий і підписаний спільно всіма установами, що  задіяні у програмі», а за програмою «двох дипломів», «по закінченню навчальної програми, студенти отримують сертифікати/дипломи, що видаються окремо кожної установою, що бере участь в програмі».

За результатами досвіду учасників круглого столу нижче представлені основні питання, на які партнерам слід звернути увагу під час створення програми подвійного диплому.

1.         Першим етапом, який підтверджує наміри партнерів про створення програми двох дипломів, може виступити підписання Меморандуму про взаєморозуміння.

2.         Визначення мети та концепції (передбачається одно-або двосторонній обмін). Необхідно розкрити необхідність та унікальність створення даної програми.

Перш ніж укласти договір про програму двох дипломів, необхідно проаналізувати потреби вишів, у підготовці фахівців за тією спеціальністю, як з точки зору інтересів студентів, так і потреб ринку.

3.         Визначення освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр / магістр), на якому планується створення програми.

4.         Визначення напряму / спеціальності створюваної програми (які напрями / спеціальності охоплені у програмі). Також договір повинен містити точну назву програми подвійного диплому.

5.         ВНЗ-партнери мають узгодити спільну програму, в якій будуть зазначені дисципліни/курси, що відповідають один одному, і які вивчаються додатково для забезпечення оволодіння певними компетенціями, а також питання, що стосуються забезпечення якості підготовки. Як додаток до договору може виступити опис програми підготовки бакалаврів / магістрів з переліком дисциплін / курсів, кредитів, мови викладання, системи оцінювання результатів навчання і інше (визнання термінів навчання і результатів іспитів, зданих в вишах-партнерах; впровадження європейської системи трансферу кредитів одиниць (ECTS).

Процедура та порядок узгодження програм подвійного диплому, періодів навчання за кордоном можуть відрізнятися навіть для одного й того ж ВНЗ, що має угоди про програми подвійного диплому із різними закордонними ВНЗ.

6.         Узгодження періоду мобільності як для студентів (перший курс або другий курс для магістрів) так і для викладачів. Необхідно визначитися із моделлю програми. У цьому зв'язку всі моделі подвійного диплому вимагають найсуворішого контролю за розробкою та впровадженням навчального плану, а також безперервного і динамічного оперативного співробітництва. Більш того, найчастіше студенти проводять більшу частину часу не в рідному ВНЗ, а приймаючому, що тягне за собою зовсім інші вимоги до таких студентів.

7.         Встановлення процедури подачі документів (строки подання документів, анкета-заява, рекомендації, мотиваційні листи, співбесіда, вступний іспит, кількість квот тощо) та критерії відбору студентів. Наприклад, загальні та спеціальні вимоги до компетенції студентів (потрібна базова освіта, рівень володіння іноземної мовою, досвід роботи або стажування). Слід вирішити, чи стосуються всі критерії відбору всіх студентів, або ж критерії будуть варіюватися, залежно від окремого факультету.

8.         У договорі обумовлюються питання, що стосуються фінансових моментів:

         звільнення від оплати за навчання для учасників програми;

         надання стипендії від приймаючої сторони або фонду;

         уточнення витрат, які понесуть учасники програми (медичне страхування, реєстраційний внесок та інше).

Для проекту може виявитися корисним складання річного графіка, де були б вказані, терміни набору студентів, подачі клопотань на отримання студентам стипендій тощо.

Було б доцільно зазначити в договорі відповідальну особу як за академічне наповнення так/або за адміністративну роботу. 

9.         Врегулювати процедуру написання (її обсяг, керівництво та оцінка) та проведення захисту бакалаврської / магістерської роботи (екзаменаційна комісія закордонного університету приїжджає на захист до базового університету студента або захист відбувається двічі (у базовому та у приймаючому університеті).

10.       Процедура розірвання договору (наприклад, на яких умовах, за якими термінами і як будуть захищатися права студента) та законодавство якої країни буде застосовуватися у випадку розбіжностей.

11.       Визначення документів, що видаються по закінченню програми двома закладами (диплом/сертифікат бакалавра напряму підготовки «...» / магістра спеціальності «...»).

Також є рекомендації інтегрувати програми подвійного диплому у міжурядове рішення про взаємне визнання дипломів (магістра, доктора філософії) університетів-учасників програми подвійного диплому. Та програми європейської комісії (Erasmus+ та інші) вважити пріоритетними для учасників програм подвійного диплому.

За напрямком європейськогомережуваннястарт-ап шкіл таформування спільних інноваційних середовищ:

Рекомендації за результатами круглого столу

1. Створення україно-польської мережі стартап-шкіл на базі мережі стартап шкіл «SikorskyChallenge»  НТУУ «КПІ ім.І.Сікорського»

2. Підготовка спільних україно-польських інноваційних проектів та подання заявок на участь у програмі заявок на участь у програмі  «Horizon 2020»

3. Підготовка спільних україно-польскихстартапів та подання заявок на участь у європейських акселераційних програмах та програмах фінансування Європейського Союзу.

4. Представлення спільних інноваційних проектів та участь у конкурсі інноваційних проектів «SikorskyChallenge 2017», який проходитиме 10-13 жовтня 2017р.  в м. Києві, НТУУ «КПІ ім.І.Сікорського» , та інших конкурсах, що проводяться в партнерських університетах Республіки Польща.

За напрямком дослідницьких програм Європейського Союзу «Horizon 2020 INFO DAY» Energy&Environment:

В результаті обговорення питань участі українських і польских науковців у програмі Європейської Комісії «Горизонт 2020» учасники Круглого столу №6 погодились про наступне:

1. Висловити вдячність польським колегам, учасникам проекту “EaP PLUS” та експертам, які взяли безпосередню участь у консультуванні українських вчених з питань підготовки та подання проектних пропозицій за програмою «Горизонт 2020» під час міні-зустрічей.

2. Продовжити і розширити співпрацю між польськими та українськими вченими і підприємцями та використати досвід польських колег при підготовці проектних пропозицій за програмою «Горизонт 2020» шляхом проведення спільних міжнародних конференцій, семінарів та тренінгів, присвячених науковій та інноваційній діяльності.

3. Для України, яка є асоційованою країною програми «Горизонт 2020», дуже важливим є участь в програмних комітетах програми «Горизонт 2020» і в оцінці цих програм. Важливо також звернути увагу на активне залучення науковців і підприємців до процесу оцінювання заявок, поданих за програмою «Горизонт 2020», що дає унікальний досвід в підготовці проектів в рамках цієї програми.

4. Адміністраціям університетів України та Польщі сприяти створенню та діяльності спільних проектних команд університетів за програмою «Горизонт 2020».

За напрямком юридична наука на міждисциплінарних перетинах з вищою технічною освітою:

Даний “круглий” стіл було організовано та проведено на базі Національного технічного університету “Київській політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” в рамках Форуму ректорів вищих технічних навчальних закладів України та Республіки Польща, якій проводився 6-7 квітня 2017 року за ініціативою Асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів України та Конференції ректорів технічних університетів Республіки Польща за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства науки і вищої освіти Республіки Польща, Польської освітянської фундації “Perspektywy”. 

У роботі “круглого” столу взяли участь провідні вчені різних галузей юридичної науки України та Республіки Польща, представники професорсько-викладацького складу з підготовки фахівців зі спеціальності “Правознавство”, аспіранти та студенти юридичного напряму наукової та освітянської спрямованості, а також представники інших галузей науки і освітянської спрямованості.

В ході роботи “круглого” столу розглянуто низку актуальних проблем ролі та місця юридичної науки в науковій та освітянській системах в сучасних умовах, зокрема: міждисциплінарного аспекту юридичної підтримки міжнародної діяльності за напрямами прикладних і інженерних наук (космос і авіабудування, наноматеріали і нанотехнології, електроніка і приладобудування, інформаційні та біотехнології, кібербезпека та ін.); правового захисту  інтересів технічного вишу у сфері комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності; особливостей юридичної технічної освіти; міждисциплінарного аспекту підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки; сучасних викликів та загроз праву інтелектуальної власності; взаємозв`язку права інтелектуальної власності з інформаційною безпекою (кібербезпекою); юридичні та технічні аспекти права інтелектуальної власності та досвід Республіки Польща у сфері імплементації актів Європейського Союзу.

За результатами розгляду вказаних та інших проблем у сфері інформаційної безпеки учасники конференції

Констатували:

1.         Юридична наука як система об'єктивних соціально значущих знань про закономірності права і держави (державно-правові закономірності) входить до складу суспільних наук — до загальної системи суспільнознавства.

2.         У зв'язку з тим, що державно-правові явища мають зазвичай складну будову, характеризуються наявністю різних сторін, граней, аспектів, юридична наука  — це багатопрофільна, системна дисципліна.

3.         Функції юридичної науки — це основні напрямки її впливу на соціальні явища, насамперед право й державу, на суспільні відносини, формування і розвиток особи: констатуюча (виявлення, фіксація наявних державно-правових явищ); інтерпретаційна (пояснення сутності державно-правових явищ, причин їх виникнення і зміни, їх структури, функцій та ін.);  евристична ( відкриття, формулювання невідомих раніше об'єктивних державно-правових закономірностей); прогностична (формулювання гіпотез, прогнозів розвитку державно-правових явищ); методологічна (використання положень юридичної науки як дослідницьких інструментів для «нарощення» нових знань як у юриспруденції, так і в інших науках; прикладна (формулювання рекомендацій, пропозицій щодо удосконалення тих чи інших державно-правових інститутів); ідеологічно-виховна (вплив на формування й розвиток правової, політичної і моральної свідомості, світогляду і загальної культури суб'єктів, на зміцнення (чи послаблення) у суспільній свідомості престижу, авторитету права, держави, законодавства).

4.         В силу визначених об`єктивних та суб`єктивних причин юридична наука далеко не у повному обсязі виконує свої функції ані на національному, ані на міжнародному рівнях, що особливо відчувається у сучасних умовах – умовах прискореного науково-технічного прогресу, умовах тенденцій, які вже добре намітилися, вирішення різного роду питань внутрішнього та міждержавного характеру далеко не юридичними шляхами  

5.         За своїм призначенням юридична наука не може повноцінно виконувати свої функції без врахування здобутків діяльності всіх галузей науки в цілому і навпаки, всі галузі науки необхідно не лише з великою увагою відноситися до здобутків досягнутих у результаті виконання своїх функцій юридичною наукою, особливо евристичної, прогностичної та методологічної, а й бути співвиконавцем цих функцій у межах своїх компетенцій.

Дане положення повністю відноситься до освітянської діяльності по підготовці фахівців у різних сферах забезпечення життєдіяльності суспільства та функціонування держави.

6.         Українська та польська сторони мають, об`єднавши зусилля, всі передумови прискорити процеси перетворення юридичної науки у одну з основних рушійних сил сучасного науково-технічного прогресу та переходу до нової якості підготовки фахівців у сфері юриспруденції та фахівців у різних сферах забезпечення життєдіяльності суспільства та функціонування держави, усвідомлюючи процеси формування і регулювання суспільних відносин.  

Рекомендували:

1. До основних принципів розвитку юридичної науки у сучасних умовах віднести:

– акцентування уваги на евристичну, прогностичну та методологічну функції;

– наукову міжгалузевість;

– забезпечення своєчасності і адекватності здійснення констатуючої, інтерпретаційної та практико-прикладної функцій;

2. Визнати, що вирішення багатьох проблемних питань в юридичної науці напряму пов`язане розв`язанням питань забезпечення інформаційної безпеки (кібербезпеки).

3. Визнати, що одноосібно вирішити питання забезпечення інформаційної безпеки не спроможна жодна країна світу внаслідок:

– сутності поняття “інформація”. За оцінками Н. Вінера (одного із основоположників теорії інформації та кібернетики), К. Штейнбаха, І. Юзвішина та інших науковців, існуюча матерія та енергія, хоча і становлять фундаментальні основи життя, але самі по собі не визначають принципової різниці між живими і неживими системами. Ця різниця визначається іншою фундаментальною основою – інформацією, властивою усім живим організмам.

Інформація – це те, що сприймається хоча б одним з органів чуття живої істоти та викликає її відповідне реагування, а також штучною системою, яка має функціональні можливості (пристрої та ін.), сприймати, навіть спеціально підготовлене, все те або часткове, що сприймається живою істотою;

– властивості інформації впливати на свідомість та підсвідомість людини;

– складності та багатоаспектності вирішення задачі, виходячи із сутності дефініцій понять “інформаційна безпека” та “кібербезпека”. Інформаційна безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через неповноту, несвоєчасність та недостовірність поширюваної інформації, порушення цілісності та доступності інформації, несанкціонований обіг інформації з обмеженим доступом, а також через негативний інформаційно-психологічний вплив та умисне спричинення негативних наслідків застосування інформаційних технологій. Кібербезпека – це такий стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави в умовах використання комп'ютерних систем та/або телекомунікаційних мереж, за якого мінімізується завдання їм шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки функціонування інформаційних технологій; несанкціоноване поширення, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації. Тобто, основною кваліфікуючою ознакою віднесення до проблематики кібербезпеки є обов’язкова умова використання комп'ютерних систем і телекомунікаційних мереж;

4. Забезпечення будь-якого роду безпеки апріорі пов`язане не лише з обмеженням прав та свобод людини, але й потребує досить великих інтелектуальних та фінансових ресурсів. Особливо в даний час актуалізуються питання забезпечення інформаційної безпеки (кібербезпеки), в т.ч. й підготовки відповідних фахівців. Саме тому, виявляється за необхідне їх синтезування інтелектуального потенціалу, незалежно від науково-практичної та національно-державної належності.

З цією метою доцільно об`єднати інтелектуальні зусилля фахівців у сфері забезпечення інформаційної безпеки (кібербезпеки) Національного технічного університету «Київській політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Варшавського університету по організаційно-технічному забезпеченню відповідної  грантової підтримки країнами Європейського Союзу.